Долі героїв у романах цієї авторки багато в чому схожі, адже всі вони домагаються правди, успіху, визнання у своєму житті власними силами, завдяки вірі та любові. Сама письменниця народилася в Поліссі, в родині вчителів, рано проявивши творчий дар, але від журналістської кар'єри відмовилася, продовживши сімейну традицію і ставши учителем.
Фото - Світлана Талан
На Донбасі, куди Світлана Талан переїхала, змінивши згодом професію, вона майже перестала писати. Адже для літератора важливий життєвий досвід, тим більше, що в даному випадку мова про романи в жанрі «реальних історій», які авторці підказує життя. «Я переживала нелегкі часи, коли мене осінило: я повинна писати, інакше збожеволію! - згадує Світлана своє становлення як автора книжок на гостросоціальну тематику. - Мене чекало стільки героїнь романів, які прагнуть кохати і бути коханими! Це вони так довго не давали мені спокою, прагнучи швидше розповісти свої історії читачеві! З тих пір я пишу щодня. Писати для мене означає жити, дихати».
Здавалося б, «кожен пише, як він дихає», і долі героїв книг Світлани Талан різні, несхожі одна на другу. Незмінним залишається одне: головна героїня - сучасна жінка-українка, вольова, зворушлива, ніжна. Якщо вона помиляється, то вміє виправити свої помилки, адже її завжди веде за собою любов: до чоловіка, дітей, Батьківщини. «З кожною героїнею я проживаю її життя. Я залишаю їй частку своєї душі, свого серця, але від цього не стаю біднішою, навпаки - збагачуюсь, - дізнаємося ми про позицію авторки. - І якщо частка доброти, щирості і любові, якими сповнені мої героїні, зроблять цей світ хоча б на йоту добрішими, я буду почуватися по-справжньому щасливою ».
Недарма, завдяки таким творчим принципом, а також письменницькому таланту і чималому життєвому досвіду, Світлана Талан - «Золотий письменник України», чиї романи користуються великим успіхом, будучи видані українською та російською мовами. У 2011 році її роман «Коли ти поруч» став лауреатом на конкурсі «Коронація слова-2011» і отримав нагороду від фонду Олени Пінчук Анти-СНІД «За кращий роман на гостросоціальну тематику». За рік було продано рекордний тираж: 80000 екземплярів. За версією журналу «Фокус» і рахункової палати, Світлана Талан увійшла в трійку найпопулярніших письменниць України. У 2012 році роман авторки «Не вовкулаки» також був відзначений на Міжнародному конкурсі «Коронація слова». У 2013 році книга письменниці «Без минулого» вийшла російською мовою в Канаді. А роман «Розколоте небо» знову отримав спеціальну нагороду «Вибір видавця» в конкурсі «Коронація слова-2014».
Нову книгу Світлани Талан «Розділи мою печаль» випереджає епіграф з «Загальної декларації прав людини» - про те, що кожен має право на життя без насильства. У житті героїні роману, Мілани, як такого насильства спочатку не було. Якщо, звичайно, не вважати за нього щоденний терор з боку батьків, що тривав все дитинство, отроцтво і юність. Всі в родині живуть за правилами батька-військового, справжнього тирана, що стежить за кожним кроком дочки-студентки, вимагає від неї медичну довідку про незайманість, забороняє зустрічатися з хлопцями, вирішуючи видати її заміж за свого колегу-військового. Мати, забита і зломлена чоловіком жінка не може і не хоче допомогти дочці. «Поводься як доросла дівчинка!» - часто чула наша героїня від матері, а тепер, коли виросла, все з точністю до навпаки – має поводитися, як дитина, підкорятися, виконувати вимоги батьків, жити за законами «родини» і навіть вийти заміж за їхнім вибором. «Чи була у них родина, чи це був гуртожиток, де всі живуть за загальним правилом, установленим однією людиною?» - згадує героїня своє життя серед «рідних».
І не дивно, що, пройшовши крізь труднощі і випробування - конфлікти з сім'єю і «улюбленими» чоловіками - героїня не вірить у випадок, а тільки в успіх своєї справи. Спочатку це була помста, потім її змінила мрія, яка здійснилася, але вже заради зовсім іншої мети. «Вона готова була вхопитися за свою мрію руками і ногами, чіплятися за нове майбутнє, здираючи нігті до крові. Вона ще не бачила його чітко, але вже відчувала його тепло і ледь видиме світло».
Таким чином, головне в цьому романі - не переказ чужої долі, яку багато хто напевно б міг назвати схожою на свою. Рецепт особистого щастя, запропонований в книзі - ось те, що точно підійде кожному. «Не можна дозволяти страхам і невпевненості взяти верх над собою», - твердить її героїня, як мантру. - Скільки можна?! Невже так важко відпустити людей з минулого, надавши їм можливість жити своїм життям, не залишаючи місця для них у власному?!»
І головне за будь-яких випробувань залишатися людиною, а в даному випадку - жінкою, і як відзначали в погляді героїні ті, хто зумів їй допомогти, навіть хижачкою, що захищає своїх дітей. І все-таки, стверджує авторка роману, людське переважає, адже, аналізуючи своє життя, її героїня найбільше не хотіла бути схожою на матір, а чоловіків, що нагадували батька, уникала. «У моєму житті будуть діти - моя радість, гордість, мій стимул, - думала Мілана. - Мені буде нелегко змінитися самій, але я зроблю все, щоб вони не знали і не пережили того, що випало на мою долю. Заради них я зроблю все можливе і неможливе!».
Історія успіху Світлани Талан та її книжок полягає в тому, що сюжети романів взяті з життя, яке, як стверджує авторка, не завжди виявляється суцільним «важким періодом». І незважаючи на те, що у перемоги дорога ціна, місце в душі, яке займало травматичне минуле, обов'язково заповниться новим теплим почуттям.
Светлана Талан. Раздели мою печаль. – Х.: Клуб Семейного Досуга, 2017
