Про оцінку трьох років президентства Петра Порошенка - у блозі Бориса Кушнірука на ONLINE.UA.
Наближається третя річниця президентства Порошенка, і головний редактор ONLINE.UA Сергій Руденко спитав своїх читачів і друзів у Facebook, що, на їх думку, можна було віднести до позитивів діяльності президента Порошенка. Для мене була показовоюа реакція людей, які багато сварили президента, причому ніхто не звернув увагу, що, по великому рахунку, все, про що говорили, не має відношення до повноважень президента.
Це взагалі показово, тому що у нас лише 5-7% дорослих громадян читали Конституцію України, і ніхто чітко не уявляє, а за що відповідає президент і які його формальні повноваження. А вони стосуються лише двох сфер діяльності: безпеки і зовнішньої політики. Таким чином, коли люди нарікають президенту на падіння доходів громадян, бідність і навіть корупцію, вони не усвідомлюють, що це все – зона відповідальності вже уряду, а не президента.
Але якщо ми говоримо все ж таки про повноваження президента і про його досягнення, то я тут в першу чергу хотів би звернути увагу на питання: а яка була причина втрати сподівань на формування власної держави в 17-18 сторіччях і на початку 20 сторіччя. Чому Україна, українська нація втрачала можливість розбудувати свою державу?
Так от, для мене теж показово, що переважно ніхто не усвідомлює, на мій погляд, що принаймні одна із ключових причин цієї втрати - те, що українці не могли і не були спроможні знаходити зовнішніх друзів. Взагалі, відсутність зовнішньої підтримки – це була постійна проблема для України. Українцям здавалося, що вони можуть все самі, а по факту вони програвали.
На моє переконання, якщо ми говоримо про досягнення президента і про його повноваження, які конституційно передбачені, то вони стосуються якраз успіхів в зовнішній політиці. Давайте подивимось, наскільки несприятливі з точки зору і зовнішньої, і внутрішньої політики умови для президента, а йому вдається забезпечити те, що всі три роки Україна зберігає підтримку західних країн. Не тільки з точки зору несприйняття російської агресії, а з точки зору реальної підтримки реформування, фінансування України.
Тобто, президенту вдається забезпечити оцю підтримку, її розвиток, всі ці три роки, хоча ми розуміємо, що умови для цього дуже несприятливі. По-перше, на Заході, і в Західній Європі, і в Сполучених Штатах, вирує, по великому рахунку, криза. Не з точки зору кризи економічного зростання, а криза самоідентифікації. Вони готові навіть нести збитки, але при цьому продовжувати підтримувати Україну. І це, знову ж таки, не відбувається просто так. Це величезна робота дипломатичних груп на чолі з президентом.
Тому часто-густо коли ми говоримо навіть про внутрішню політику, ми бачимо, що президенту доводиться використовувати і батіг, і пряник для того, щоби проводити ті чи інші зміни законодавства, саме для того, щоб забезпечити оту зовнішню підтримку України.
Тому що кожен раз, коли стає питання тих чи інших напрямків діяльності, де від президента зовнішні партнери вимагають змін у країні, йому доводиться досягати цих змін, незважаючи на те, яким чином це робиться. Часто-густо, зрозуміло, можна сказати: ай-ай-ай, він комусь там дає можливість заробляти гроші... Але це реальна політика, вона якраз передбачає, що наприкінці ми будемо оцінювати політика і державного діяча не по розмовах, не по намірах, а будемо оцінювати по результатах їх діяльності.
Якщо ми говоримо про три роки президентства і результати зовнішньої політики, яку ми маємо, то Україна зберігає максимально повну підтримку з боку Заходу, має фінансування з боку Заходу, я вже не кажу про ті речі, які пов’язані з Угодою про асоціацію, яку могли реально завалити, безвіз, який могли завалити, і який все ж таки українці отримують.
Таким чином, саме зовнішню діяльність президента можна вважати найбільш успішною... я усвідомлюю, що на цьому місці в цей час президент Порошенко справляється найкраще.
Це ситуація на сьогодні, хоча зрозуміло, що оцінювати його діяльність ми будемо вже після того, як він піде, і тоді ми зможемо оцінити, в якій мірі те, що він зробив і те, що він робить, забезпечує можливість Україні зберегти свою державність і зміцнити її.
