Чому б не дивуватися кількості кольорів і барв, якими насичена сучасна жива українська мова
Категория
Блоги
Дата публикации

Чому б не дивуватися кількості кольорів і барв, якими насичена сучасна жива українська мова

Богдан Логвиненко
Богдан Логвиненко

Не розумію, звідки береться ненависть до мови, але маю припущення. Мова – це інструмент. Полтавська, закарпатська, галицька, поліська. В Україні скільки регіонів – стільки і мов. Можете називати їх діалектами, суржиками, але це мови. Мова, якою навчилися мільйони українців говорити перші слова. Не важливо, правильна в них була вимова чи ні, запозиченими ці слова були або навіть вигаданими і зовсім не літературними.

У великій і могутній англійській скільки регіонів і колишніх колоній королівства – стільки і діалектизмів. У безмежній і хаотичній індонезійській – скільки островів, населених пунктів, стільки і так званих мов. Деякі з них зовсім не схожі, а деякі відрізняються кількома десятками слів.

І тільки в російській є дуже правильна російська і дуже неправильна. Нас так 400 років вчили жити. Нам нав'язали мономовність і мовну ненависть. Ми готові ненавидіти сусіда за те, що він ставить неправильно наголос. Але чому б його не любити за це? Чому б не вслухатися і не дивуватися кількості кольорів і барв, якими може бути насиченою сучасна, жива українська.

Можливо, колись ми усвідомимо, що мова ненависті – це і є основний інструмент нашого ворога. А поки що кожного дня на нашому ютуб-каналі ( http://ukrainer.ua/) хтось пише, що ті герої, яких ми обираємо – неправильні, оскільки говорять нелітературною мовою. Ми показуємо Україну такою, якою звиклі до мовної ненависті, її не бачили і не чули. Але ми показуємо такою, якою Україна є насправді, нетиповою, немонотонною, неоднотонною.

Оставаясь на онлайне вы даете согласие на использование файлов cookies, которые помогают нам сделать ваше пребывание здесь более удобным.

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?