Про те, як у Києво-Печерській лаврі в самому центрі столиці України пропагують "русский мир", - у відеоблозі капелана Миколи Мединського на ONLINE.UA
Як сказав один відомий богослов, формуючи особистість, ми формуємо майбутнє нації. Саме через виховання особистості ми отримаємо в майбутньому суспільство, саме через те, в якому напрямку буде виховуватися окрема людина.
Я б зараз хотів поговорити про небезпеку, котру несе для нашого народу, нашої землі Московська православна церква. Ким вона є насправді? Церквою Христовою, чи ідеологічним підрозділом "руського міра" на нашій землі? Буквально нещодавно, вчора, я навідався в один із магазинів Києво-Печерської лаври, де мені в очі кинулася книжка. Це книга авторства Молоткова - "Православие и социализм в ХХІ веке". На перший погляд, чи може така література продаватися в церковному магазині загалом? Що таке соціалізм, який наслідок його для людства та який внутрішній стержень його ідеології загалом?
Читайте також: У Московському патріархаті називають Київ російським містом і освячують церкви після бійців АТО
Для початку ознайомимося коротко, для якого кола читачів ця книжка призначена. А вона, як говорить автор, "должна стать основанием грядущего возрождения духовного величия и державной мощи России". І ця книжка продається в Києві під час війни з Росією.
Що ми знаходимо в самому тексті? Це "християнські аспекти соціалізму". Це "соціалізм Святого Писания", це "коммунизм и христианство", це "православная приемлемость русского социализма". Начебто, на перший погляд, іде мова про речі, які взагалі прямо протилежні. До чого призвело прогресування соціалізму, котрий перейшов у намагання побудувати вже комунізм? Давайте коротко для початку ознайомимося із самою ідеологією соціалізму. Соціалізм – це поняття, що має багато значень. Під цим терміном, у першу чергу, розуміють політичні рухи, різноманітні утворення та партії лівого спрямування. Виникає запитання: а до чого тут церква, до чого тут православіє?
Ідемо далі. З погляду Карла Маркса, цілковитий соціалізм можна помістити в єдину фразу: знищення приватної власності. Знищення приватної власності - це, в принципі, продовження теми знищення особи як такої. На противагу вченню Христа, котрий прийшов до кожної людини зокрема, щоб надати їй можливість примиритися з Богом, надати можливість здобути Царство Боже, але кожній людині – як особі.
В рамках марксизму та ленінізму соціалізм – це проміжна фаза на шляху від капіталізму до комунізму.
Тепер подивимось, що насправді має на увазі цей московський православний богослов, пан Молотков. Що він говорить про ідеологію руського, російського точніше, комунізму, російського православ’я та російського націоналізму.
"В результате реальный сектор патриотизма, — знаходимо в цій книжці. - Как исходное основание национального возрождения, приобретает вполне отчетливые идеологические очертания. Коммунизм, православие, национализм. Несмотря на кажущуюся противоречивость, и даже некоторый антагонизм, эта патриотическая триада имеет вполне читаемую внутреннюю логику".
"Коммунистический патриотизм является живым наследником недавней советской цивилизации. Православный патриотизм отражает саму историческую Россию в ее духовном метафизическом измерении". І "националистический патриотизм есть осознание и проявление инстинкта самосохранения нации в условиях острого исторического кризиса".
Але, яке він підводить резюме: "То есть, за каждым из этих проявлений патриотизма стоит своя историческая и духовно-нравственная" – наголошую – "истина, делающая его полноправным субъектом национального возрождения. И это есть первая предпосылка к проявлению образа будущей России".
То чи варто нам дивуватися, що "руській мір", саме таке його обличчя – це немов би трьохголовий дракон, це якась несуразиця, де в одне намагаються поєднати, вірніше поєднують, православіє як віру в Бога, комунізм як войовничу атеїстичну ідеологію, та російський націоналізм, котрий фактично являється нацизмом і шовінізмом.
Вони намагаються надати забарвлення російському, та і комунізму загалом, котрий – система, яка пролила у світі море крові інших народів. І саме цей трьохколірний, трьохголовий змій, дракон, він осів тут, на наших київських горах, окупувавши українську святиню - Києво-Печерську лавру.
Тож, маємо можливість задуматись. То є зерно правди Божої, зерно життя, чи яд, котрий несе руйнацію цілому людству? Хто має очі дивитись – нехай дивиться. Хто має вуха, щоб слухати – нехай слухає. Слава Україні!
Читайте також: Росія не може знищити Україну та пішла іншим шляхом
