Про те, що насправді сталося у Казахстані, та чи має Кремль відношення до терактів у цій країні - у новому відеоблозі Ігоря Семиволоса на ONLINE.UA
Треба розділяти деякі події, що відбулися в Казахстані. Як мінімум, за останній місяць відбулося декілька подій. Перша – це спроба провести серію демонстрацій проти закону про продаж землі. Друга подія – це арешти високих чиновників, екс-міністрів і тому подібне, і прив’язування цих арештів до ідеї змови, що, начебто, мала місце в Казахстані. І третя подія – це терористичний акт в Актобе, який ми спостерігали днями.
Вони, якщо брати за великим рахунком, дуже пов’язані між собою лише уявою казахського керівництва. В уяві казахського керівництва ці три події є ланками одного ланцюга. Насправді, це такий континуум, який швидше свідчить про кризові явища всередині Казахстану. І, скоріше, ці події мають такий характер, коли вони накладаються одна на одну. Тобто, прямих зв’язків не мають.
Якщо навіть пов’язувати арешти з тим, що частина заарештованих бізнесменів пов’язана з Росією і сповідує ідею «руського міра», то тут, скоріше, це не причина арештів, а спроба цих бізнесменів таким чином убезпечити себе від можливих арештів.
Тобто, те, що воно не спрацювало, це інша сторона. Якщо це не спрацювало - їх зв’язки з «руськім міром» - то це абсолютно не означає, що Казахстан робить якісь кроки проти «руського міра».
Якщо ми говоримо про терористичний акт у Актобе, то важливо відзначити його спонтанність і дії цих людей… Якщо в цілому можна уявити, що це була підготовлена група, приблизно 20-25 осіб (як воно було), то добре підготовлена група могла б реально взяти під контроль місто, враховуючи неготовність влади до опору і раптовість події. Але, ми бачимо, оскільки це було спонтанним, що люди, скоріше, були не підготовлені, що люди діяли, в принципі, під впливом емоцій, і, скоріше за все, це була така емоційна відповідь на якийсь подразник, про який ми не знаємо.
Щось подібне було в 2011 році там же, в Актобе, і приблизно ситуація там складалась у такий спосіб, що ісламістська група... Треба сказати, що там справді діють різні ісламістські групи, а також існує так звана субкультура ісламська, серед казахської молоді та людей більш дорослого віку, скажімо, 30 з чимось років. Щоб порівняти – уявить собі, що серед напівкримінальних груп існує православна субкультура, вони наколки собі роблять – собори і таке інше. Приблизно щось подібне існує і там - ісламська субкультура серед таких напівкримінальних груп.
На початку 2000-х років іслам в Казахстані активно розвивався, там працювали багато різних проповідників, багато шкіл, були вкладені великі кошти в розвиток місцевого ісламу з Близького Сходу, а пізніше, під впливом Росії і війни на Кавказі, Казахстан здійснив (або його спецслужби) певні заходи. Було заборонено діяльність різних фондів близькосхідних, переважна більшість проповідників, в тому числі казахських, були змушені залишити країну. Але ця субкультура залишилася, і ця субкультура – опозиційна. Вона опозиційна, оскільки іслам сам по собі апелює постійно до поняття справедливості.
З точки зору цих людей, в Казахстані справедливості немає, тому що несправедливий перерозподіл багатств. Переважну більшість подій останнього часу ми спостерігаємо в західному Казахстані, а це місця, де видобувається нафта, вуглеводні, і ці території не отримують, на їх думку (або люди, які живуть на цих територіях), тих дивідендів, які вони могли б отримати. Тобто, це є приводом для відчуття несправедливості. І це акумулюється, в тому числі, через ісламську ідеологію, оскільки вакуум ідеології існує.
В 2011 році така, подібна група, відчула, що на неї вийшла МГБ, спецслужби Казахстану, і для того, щоб убезпечити себе, зробити так, щоб їх не захопили, вони здійснили терористичний акт, тобто, по суті, акт самогубства, стали шахідами. Часто-густо кажуть, що люди, які пішли на цю дію, ще зранку абсолютно не думали про те, що вони стануть шахідами.
Приблизна ситуація, я думаю, сталася й зараз. Можливо, ця група під впливом якоїсь інформації, чи під тиском, відчуваючи, що на них виходять спецслужби, зробила превентивний захід, спробою захопити цей магазин (зброї, - ONLINE.UA) і спробою потім захопити військову частину і озброїтися. Це версія, що, як на мене, виглядає найбільш справедливою.
Абсолютно вірно, коли казахські експерти говорять, що на сьогоднішній момент реальних загроз розвитку, інституалізації ісламізму в Казахстані немає. Це правда.
Ці ячейки ісламістські, вони розрізнені, вони не впливають серйозно на політичний розклад. Але ми не знаємо, що буде далі, ми не знаємо, що буде з режимом Назарбаєва, не знаємо, що буде з самим Назарбаєвим, оскільки він вже похилого віку і, по великому рахунку, весь авторитарний режим побудовано лише на культі однієї особі, інші інститути практично не працюють.
Крім того, існує ще один чинник, який, в принципі, в своїй аналітиці випускають казахські експерти, я думаю, на цьому варто наголосити – що чимало казахських громадян перебувають на Близькому Сході. Вони або співпрацюють з ISIS, або воюють в лавах «Ісламської держави», тобто, в принципі, вони отримали, з їхньої точки зору, безцінний бойовий досвід. І рано чи пізно ці люди повернуться в Казахстан, і от тоді ситуація з ісламом там може змінитись кардинально. Це будуть уже не такі, скажімо, спонтанні спроби захопити зброю або здійснити терористичний акт. А це буде вже серйозна робота, серйозна підготовка із доволі серйозними наслідками.
Тому цей терористичний акт є, скоріше, симптомом і доволі серйозним дзвоником для казахської влади про те, що ситуація незабаром може вийти з-під контролю. Приблизно так.
Я думаю, що це, скоріше, внутрішні процеси. І дуже часто, бачите, от, наприклад, казахське керівництво, воно ж також намагається представити ці процеси, як щось таке, зовнішнє втручання.
Причому переважно воно говорить про те, що ми не допустимо Майдану і тому подібне. І, як Назарбаєв заявив, що примара кольорових революцій починає бродити по Казахстану. Я трохи утрирую, але десь так воно і звучало.
Тобто, вони намагаються, і це їхня проблема, шукати причини там, де їх немає. Вони думають, що це зовнішній чинник, але насправді, це внутрішній чинник. І проблема лежить всередині Казахстану.
