14 років ув’язнення за «гнездо НАТО в городе русской славы» в ФСБ-шній уяві

14 років ув’язнення. Колонія строгого режиму. Такий вирок окупаційного «суду» заступнику головного редактора севастопольського журналу «Чорноморська безпека», журналісту та колишньому моряку ВМС України Олексію Бессарабову і військовому пенсіонеру, колишньому командиру корабля управління ВМС України «Сімферополь» Володимиру Дудці. 
876 днів у СІЗО. Спростування усіх пред’явлених звинувачень. Олексій, як досвідчений журналіст, на 30 сторінках аргументовано розгромив усе, що йому було пред’явлено «прокуратурою». Звісно, годі було сподіватися на справедливість окупаційного «судочинства» та свідчення «свідків» з ФСБ, тим більше, коли йдеться про справу «диверсантів». Як і у справі «терористів» Олега Сєнцова чи Павла Гриба тут теж мали місце суцільні маніпуляції. 
Дата судового вироку 4 квітня не випадкова. Своєрідний кремлівський стьоб. 4 квітня – 70-річчя НАТО. Часопис «Чорноморська безпека» у якому працював Олексій Бессарабов, а також раніше засуджений Дмитро Штибликов (відбуває покарання в колонії строго режиму в Омську) видавався Центром «НОМОС» - Центром сприяння вивченню геополітичних проблем та ЄВРОАТЛАНТИЧНОГО співробітництва. Тобто, це було «гнездо НАТО в городе русской славы» в ФСБшній уяві. Тому кандидати на «справу диверсантів» вже були визначені заздалегідь. 
Чому зараз ми спостерігаємо нові репресії? Кремль остаточно відчув, що йому не загрожують ніякі додаткові санкції за репресивну політику та переслідування й ув’язнення українських громадян. Гучні заяви західних політиків про санкції проти РФ за полон українських військових моряків завершились нікчемною дією – список з 8 осіб до існуючих санкційних списків ЄС. Це увімкнуло «зелене світло» для масових репресій Кремля проти кримських татар 27 березня. 
Навряд чи в Берліні чи деінде в столицях НАТО згадають сьогодні наших севастопольських бранців. Навряд чи в куряві виборчих страстей про них згадають ще донедавна численні здобувачі гетьманської булави у Києві. Можливо МЗС України висловить черговий протест. На те й розраховують у Москві. Бо за все заплачено. Одним сплачують «Північним потоком-2», іншим обіцянками «дешевого газу», «миру». 
Що робити? Потрібні асиметричні дії. Бити необхідно по «іграшках Путіна» - трубопровідних проектах типу «Північний потік-2» та «Турецький потік». Потрібно висаджувати «десант» і захоплювати «в полон» судна, що укладають «Північний потік-2» в Балтійському морі й перешкоджати роботам, поки не будуть звільнені усі українські бранці Кремля – політичні в’язні, заручники на окупованих територіях, військовополонені.