Удар ракет по Польщі: як Кремль зондує США та НАТО
Категорія
Блоги
Дата публікації

Удар ракет по Польщі: як Кремль зондує США та НАТО

Михайло Гончар
Михайло Гончар

Обтічно-загальна заява американського президента, що прозвучала після екстреної наради G7 з приводу ракетного удару по території Польщі, залишає простір для різних гіпотез "а що то було?" Мовляв, попередня інформація заперечує, що то з Росії прилетіло. Звісно, "умільці" можуть придумати, що то з Білорусі, а зовсім не з Росії, що то були якісь уламки ракети, що впали після збиття ППО ЗСУ випадково на територію Польщі, росагатіпроп підкидає версію, що то була українська ракета (згадаймо як було з МН17 у липні 2014-го) і т.д. і т.п.

Але... Маскіровка, блеф, провокація, зондаж – традиційний арсенал методів НКВД, МГБ, КГБ, ФСБ. Оскільки нинішній кремлівський фюрер вихідець з цього середовища, то він і діє відповідно. Моя гіпотеза полягає в тому, що вчора був зондаж. Зондаж США і НАТО. І він був не один.

Аналіз потенційних цілей ОЕС України, по яких 15 листопада рашистами завдавались удари КР повітряного базування Х-101 та старішими Х-55 показує, що найближча до польського села Пржеводув ціль (підстанція 330 кВ) розташована хоча й близько до кордону з Польщею, але майже за півсотні кілометрів на північний схід. Інша потенційна ціль (теж підстанція 330 кВ) знаходиться на відстані понад 70 км на південний захід. Тобто, КР у яких КВО не більше 100 м (Х-55) чи 10-20 м (Х-101) ну ніяк не могла так промахнутись на кількадесят кілометрів.

Таким чином, вона була наведена саме туди, куди вона й летіла – в бік Польщі. І якщо вона була перехоплена ракетою ППО ЗСУ, то це якраз вказує на те, що вона прямувала не на ураження підстанцій, а саме на ціль на польській території поблизу кордону з Україною. І тому Міноборони РФ не бреше, коли стверджує, що по цілях в районі українсько-польського кордону вони ударів не завдавали.

Все вірно, вони цілеспрямовано завдали удару по обраній цілі в з польського боку поблизу кордону – по якомусь маленькому, малозначущому селу. У випадку чого (коли припруть до стінки) можна сказати, що ракета "заблукала" і "випадково" влучила туди, куди не мала влучити, мовляв, трохи перелетіла далі. А також традиційно звинувати Україну, що вже й так має місце.

Реакція США і НАТО і є метою цього зондуючого удару.

До речі, він не єдиний. Інший зондаж здійснюється через припинення транспортування нафти "Укртранснафтою" по південній гілці "Дружби" в напрямку трьох країн Центральної Європи - Словаччини, Чехії та Угорщини. Очевидно, що це припинення обумовлено пошкодженням підстанції (теж 330 кВ), через яку здійнювалось живлення однієї з нечисельних нафтоперекачуючих станцій трубопроводу «Дружба».

Ті хто вибирав цілі для ударів, не могли не знати, які будуть наслідки їх ураження.

Власне, цілі так і підбираються, щоб максимізувати ефект удару, який може мати не тільки матеріальний вимір. У даному випадку Росія хоче побачити, якою буде реакція НАТО на непряме (поза межами НАТО) ураження критичної енергетичної інфраструктури.

Відповідно, оцінивши реакцію Альянсу, у Кремлі оберуть варіант подальших дій щодо НАТО, з тим, щоб розколоти і без того хиткий Альянс і щоб там відволіклись від України і зайнялись захистом "кожного дюйма НАТО".

Ну а поки що в Кремлі сканують інформпростір і лишаються у цілому задоволеними західною реакцією - вивчимо, дослідимо, не поспішатимемо з висновками. Нагадаю, що ніяких висновків в НАТО не було зроблено після інциденту 10 березня з БПЛА Ту-141 «Стриж», який пролетів через територію кількох країн НАТО (Угорщини та Румунії) і впав в районі Загреба. Так і до цих пір офіційно лишається нез’ясованим чий то був «Стриж» – була лише констатація, що то БПЛА радянського періоду.

П. С. Поки що адекватну оцінку дав тільки прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який зауважив, що чиєю б не була ракета, що призвела до загибелі двох людей у Польщі, причиною інциденту є масовані ракетні удари Росії по Україні.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?