Креативна Україна через призму Креативної Європи
Категорія
Блоги
Дата публікації

Креативна Україна через призму Креативної Європи

Юлія Федів
Юлія Федів

Створення високоякісного продукту – це основа успіху будь-якого представника сфери культурних та креативних індустрій. Створення такого продукту у тісній співпраці з партнерами з інших країн – це основа успіху європейського континенту, який вбачає в ККІ майбутнє інноваційного прогресу. Проблеми, які постають перед людством, можна вирішити лише через тісну співпрацю, розуміння один одного незалежно від мови, кольору шкіри, фізичних та емоційних здібностей. Мистецтво – це найкращий інструмент для вирішення глобальних проблем, адже воно зближує людей, виводить на вищий рівень розвитку та є фундаментом довіри, дипломатії та миру.

ЄС та світ асоціюють ККІ з четвертою промисловою революцією та вбачають у них найвищий потенціал до зростання порівняно з іншими секторами. У Моніторі Культурних та Креативних Міст 2017 року чітко простежується тенденція розвитку креативних міст майбутнього в контексті глокалізації. «Нові» міста сприятимуть створенню відкритого і толерантного середовища, що сприяє збереженню культурного розмаїття.

Програма «Креативна Європа» була започаткована Європейською Комісією у 2014 році з розрахунком на 7 років саме з цією метою: усталення креативності як ресурсу для створення продуктів та послуг, консолідації зусиль державних установ, бізнесу та суспільства в культурній сфері, забезпечення доступу до знань та технологій, поширення креативної цифрової економіки та сприяння розширенню аудиторії споживачів культурно-креативного продукту.

Бюджет програми охоплює близько 1,5 мільярда євро і розрахований на 39 країн-учасниць програми з різних куточків Європи. Конкурси програми Креативна Європа передбачають лише часткове фінансування (50%-60% вартості проекту) з метою збільшення витрат на культуру в споживчому кошику європейських країн та стимулювання внутрішніх інвестицій на культурні заходи в рамках країни та поза її межами. Подаватися на програму можуть лише юридичні особи, однак вони можуть мати будь-яку правову форму (приватні, державні, комунальні, неурядові, прибуткові та неприбуткові). Кожен заявник має розуміти необхідність співфінансування за рахунок власних коштів та коштів партнерів, держави, інших грантових програм.

Важливим, є також чітка комунікаційна стратегія проекту. На думку багатьох експертів, українському суспільству бракує комунікації, і не лише у культурній сфері. Тому через проект ми можемо навчитися вірно позиціонувати свою діяльність на внутрішньому та зовнішньому ринках, посилати позитивні іміджеві повідомлення про власну діяльність.

На сьогодні є чотири успішні проекти в Україні, де українські організації виступають у ролі співзаявників. Тобто проекти подавалися з інших країн, не з України. Спробувати з партнером радило Бюро. Тут завжди береться до уваги, чи нова це країна, також є певні острахи європейських колег. Здебільшого партнери — представники Центральноєвропейських країн. Це два проекти Львівської області та два Київських. Зокрема, один з них це Музей Гончара. Вони подалися з французькими та угорськими партнерами. Тематика—культурна спадщина. А точніше, створення інтерактивної мапи фольклорної музики України. Вони організовують експедиції, знімають матеріал і створюють початкову базу. А потім буде можливість кожному надсилати унікальний матеріал, що можна самому відзняти. У такий спосіб можна буде показати поліфонію України. Цей проект зацікавив, бо є проблема з автентикою на європейському континенті та Україна є гарним прикладом того, як автентика зберігається.

Щодо львівських проектів: один з них стосується культурної спадщини, це музейний комплекс «Тустань», другий — благодійний фонд «Нові візії», що працює з дітьми.

Культурним трендом на наступний рік буде проектна діяльність у сфері європейської культурної спадщини. Також наразі можна відзначити необхідність удосконалення комунікаційних стратегій проектів. Важливо організовувати прес-конференції, шоу-кейси, ярмарки, нетворкінґ-івенти, щоб показувати як робочий процес, так і сам результат. Щоб громада розуміла, що є такий проект і знала, яку цінність він несе. Це важливо і часто це слабкі місця аплікантів. І наступне—це комерційний підхід. Важливо, щоб проектні ідеї переходили в бізнес-проекти, які би приносили вам дохід. Мистецтво звикло до того, що воно продукує, а не заробляє. Це треба змінити і на цьому треба акцентувати. Створення ринку культурних послуг має бути нормою. Треба розуміти, що ми переходимо в еру цифрового суспільства. Це зовсім новий рівень мислення, до якого ми прийдемо.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?