Пандемія та повномасштабна війна змінили життя українців так різко, що важко повірити - 2020 рік був лише п’ять років тому. Потрясіння, що перевернули повсякденність мільйонів людей, так само різко перекроїли й економічний ландшафт країни. Ми проаналізували доходи топ-100 українських гігантів у 2020 - 2024 роках за допомогою відкритих даних, і ось що нам вдалося побачити.
Головні тези:
- Економічний ландшафт України зазнав значних змін під впливом пандемії та повномасштабної війни, що призвело до різкого перекроювання картини грошових потоків компаній.
- Серед топ-100 українських компаній відбулися значні перетворення: торгові мережі, енерготрейдери та сільське господарство стали новими лідерами, тоді як фінансові компанії та нафтотрейдери поступилися своїми позиціями.
- Металургійний сектор, ще вчора символ індустріальної України, сьогодні втратив свою позицію через вплив війни та руйнування виробництв.
- Енергетика вийшла на перше місце за доходами у 2024 році, ставши новим локомотивом української економіки.
- Стабільність забезпечили роздрібні мережі та агросектор, які показали значний зріст у доходах та стали ключовими гравцями економіки України.
Ще кілька років тому сьогоднішні лідери списків найбільших українських компаній майже не мали шансів опинитися у верхівці. Торгові мережі, зокрема «АТБ» та «Сільпо» із роздрібних гігантів перетворилися на символи стабільності й щороку нарощували доходи, поки інші галузі хиталися. Енерготрейдери, які у 2020 році здавалися вузькопрофільними посередниками, вже у 2024-му зібрали сотні мільярдів гривень і стали центром тяжіння всієї економіки. У десятку ввірвалися й компанії з сільського господарства та харчової промисловості - традиційні для України сегменти, які раніше вважалися «другим ешелоном», але завдяки переробці, внутрішньому попиту та звісно, неймовірній стійкості аграріїв несподівано злетіли вгору.
Натомість частина колишніх титанів цілими секторами зійшла з дистанції. Металургійні комбінати, які у 2021 році мали найбільші обороти в країні, вже через два роки втратили левову частку доходів через руйнування виробництв і втрату ринків внаслідок російської агресії. Тож, наша аналітична перевірка бізнесу онлайн доводить, що фінансові компанії, ще недавно стабільні у своїх сотнях мільярдів, к 2024 року не витримали конкуренції за гроші споживача. Те саме сталося з нафтотрейдерами: час «нафтових мільярдів» залишився у минулому, у верхівках списків найбагатших їх замінили газ та електрика.
Зміна лідерів: від металу до енергетики
У 2020 році королевою української економіки була металургія. Вона тримала за собою перші місця у рейтингу, давала понад 300 мільярдів доходів і забезпечувала сотні тисяч робочих місць. Через рік картина виглядала ще оптимістичнішою: 2021-й став піковим для галузі роком, коли металургійні компанії разом заробили понад 540 мільярдів гривень. Тоді здавалося, що металургійний сектор здатний пережити будь-яку кризу, але повномасштабна війна розвіяла цю ілюзію. Втрата двох гігантських комбінатів у Маріуполі, блокада портів, пошкодження залізничних маршрутів і падіння світого попиту на сталь надзвичайно сильно вплинули на галузь. Уже у 2022 році вона втратила половину доходів, а до 2024-го впала нижче 200 мільярдів. Металургія, яка ще вчора була символом індустріальної України, сьогодні нагадує радше про минуле, ніж про майбутнє.
На противагу падінню металу, саме енергетика стала новим локомотивом економіки. Якщо у 2020 році торгівля електроенергією виглядала як другорядна галузь із доходами близько 188 мільярдів, то вже у 2024-му вона вийшла на перше місце з результатом понад 470 мільярдів гривень. Додамо сюди виробництво електроенергії, яке з 160 мільярдів у 2020-му зросло до 314 мільярдів у 2024-му, і отримаємо справжню революцію. Причин кілька: війна змінила карту енергоспоживання, держава лишилася ключовим гравцем, а трейдери знайшли нові канали збуту.
Ще один герой - газовий сектор. Якщо у 2020-му торгівля газом приносила 185 мільярдів, то у 2024-му це вже 338 мільярдів.
Тихі герої: аграрії та ритейл
На тлі великих коливань у промисловості справжнім якорем стабільності стала торгівля продуктами харчування. У 2020 році доходи цього сектору становили близько 265 мільярдів гривень, а у 2024-му вже 433 мільярди. Роздрібні мережі, зокрема «АТБ» та «Сільпо», стали чи не найстійкішими бізнесами країни. У 2020-му продуктові оптовики мали 275 мільярдів доходів, а у 2024-го — 356 мільярдів. У непродовольчому сегменті теж зберігалася динаміка: з 199 мільярдів у 2020 році до 287 мільярдів у 2024-му. Торгівля стала «тихим героєм» останніх років: не давала сенсацій, але забезпечила країні базову впевненість.
Справжній прорив зробили аграрії. У 2020–2021 роках сільське господарство ще не мало шансів потрапити у першу десятку гравців ринку, у 2022-му сукупний дохід найбільших гравців українського агросектору перевищив 153 мільярди, а у 2024-му сягнув 194 мільярдів. Харчова промисловість у 2024 році отримала понад 182 мільярди доходів і вперше зайшла до десятки. Україна почала активніше переробляти продукцію - робити борошно, олію, готові продукти для внутрішнього ринку та експорту. Незважаючи на величезні ризики та виклики війни, галузь зуміла прискорити перехід від сировинної моделі до виробництва з доданою вартістю і це прекрасна новина для України.
Ті, хто програв: фінанси та нафта
Головними невдахами п’ятирічки стали фінансові компанії та нафтотрейдери. У 2020 - 2021 роках банки та інвестиційні фонди ще виглядали стабільними, але з 2022-го гроші переключилися на електрику, газ і продукти. У 2024-му у топ-100 уже немає «Приватбанку», «Ощадбанку» чи «Райффайзен Банку». Нафтотрейдинг пережив низку банкрутств: «БНК-Україна» (листопад 2022), «ВОГ Кард» (серпень 2023), «ВОГ Трейд Ресурс» (жовтень 2023). «Вест Петрол Маркет», «Катма Груп», «ОККО-Бізнес Партнер», «Юнайтед Енерджі» теж зникли після піку 2021-го.
Натомість новими важковаговиками стали «Енергоатом» (45,6 → 207 млрд), «Д.Трейдінг» (63,3 → 215,8 млрд), «Укренерго» (58,2 → 101,1 млрд), «Укргідроенерго» (13,2 → 54,2 млрд), «Укрнафта» (35,5 → 105,2 млрд), «Укргазвидобування» (56,9 → 100,6 млрд). У ритейлі лідерами стали «АТБ-Маркет» (123,9 → 208,9 млрд), «Сільпо-Фуд» (64,4 → 93,0 млрд), «Оптіма-Фарм» (37,2 → 69,5 млрд). У агросекторі — «Вінницька птахофабрика» (13,5 → 49,7 млрд). Усе це відбулося між 2022 і 2024 роками, коли з’явилася нова «велика трійка»: електрика, газ і продукти.
Держава зміцнює позиції, бізнес утримує лідерство
Ще одна важлива історія - співвідношення державного та приватного секторів. У 2020-му найбільші державні компанії заробили 816 мільярдів, а найбільші приватні - понад 2 трильйони. У 2024-му держава вже мала 1,24 трильйона, а приватні компанії зросли до 2,93 трильйона. Роль держави зросла, але приватний бізнес залишився основним драйвером.
Усі ці зміни показують гнучкість української економіки. Коли стара опора у вигляді металу впала, країна знайшла нові точки зростання. Енергетика стала символом стійкості, а торгівля та агросектор - гарантією, що життя триває. Фінанси та нафта нагадують: жодна галузь немає гарантій на майбутнє.
Зрозуміти ці зсуви можна завдяки відкритим даним. Clarity Project дозволяє за кілька секунд побачити власників компаній, їхні доходи й участь у держзакупівлях. Саме з таких даних складається мозаїка: хто злетів угору, а хто втратив усе.
