Про кризу в Європі, що може стати причиною відмови від єдиної валюти євро, і урок для України, зокрема, щодо ситуації з гривнею, - у відеоблозі Бориса Кушнірука на ONLINE.UA
Сьогодні я хотів би повернутися до теми глобальної економічної кризи. Але, враховуючи, що ця тема надто велика, і про неї можна писати книжки та читати лекції, я зупинюсь на одному маленькому блоці, який має важливе значення, зокрема, для України.
Це питання кризи зони Маастріхтської угоди – єврозони. Якщо глобальна криза є відображенням певних закономірних процесів, які пов’язані з глобалізацією економіки, з розвитком продуктивних сил, які вимагають нових типів виробничих відносин у межах всього світу, то питання формування єврозони – це рукотворний процес. І, на жаль, він був недостатньо продуманий і створив величезні проблеми для багатьох країн єврозони.
Коли встановлювали єдину валюту, то лише передбачали, що важливо забезпечити підтримку певного рівня державного боргу кожної країни, яка підписує цю Маастріхстську угоду і входить в єврозону, і дотримання дефіциту бюджету на певному рівні - 3% від ВВП. Водночас, в реальності ситуація трошки складніша, бо гроші як такі, крім функції платежу, ще виконують функцію оцінки вартості в економіці.
Так от, для сильної економіки, наприклад Німеччини чи Нідерландів, з великим рівнем переробної промисловості, з великим рівнем доданої вартості, сильна валюта є благом. Для країн слабких, економічно менш розвинутих, з меншим рівнем доданої вартості і з меншою ефективністю економіки, сильна валюта створює – не за один момент, але поступово – величезні проблеми.
Коли погіршується економічна ситуація, пов’язана з недотриманням бюджету, падінням обсягів експорту, який не надто диверсифікований і не містить багато високоефективної продукції, то що відбувається в звичайній економіці? В цьому випадку валюта знецінюється. Відбуваються інфляція, девальвація валюти.
Читайте також: Українці самі не хочуть економити величезні гроші: один яскравий приклад
Але коли йдеться вже про єдину валюту, то те, що для Німеччини добре, для тієї ж Греції, Італії, чи Португалії вже не так добре. Виявляється, що у них немає можливості знецінити власну валюту. Тобто, цінності в економіці вже не відповідають тій загальноєвропейській валюті, яка є.
І це створює величезні проблеми, тому що ви не можете переоцінити цінності, не можете за рахунок знецінення відродити конкурентність власної економіки. А це, в свою чергу, породжує все більше і більше поглиблення проблеми.
Спроби вирішення проблеми лише шляхом зниження бюджетних витрат, як це робиться, наприклад, у Греції, не вирішують проблему принципово. Бо проблема - саме в тому, що валюта надто сильна для Греції. Вона не відображає якість цієї економіки. І це стосується не тільки Греції.
Якщо подивитися на країни єврозони, то, фактично, виграли від міцної валюти лише дві країни - Німеччина і Нідерланди. Ці країни суттєво наростили експорт своєї продукції, до речі, переважно в межах самого Євросоюзу. А от у всіх інших країн ситуація з зовнішньоторговельним балансом лише погіршилася. У них зменшився експорт і збільшився імпорт.
До чого я веду? В реальності країни Євросоюзу зараз зіштовхнулися з величезною проблемою. Більшість із них просто не можуть в межах єдиної валюти забезпечити конкурентність своєї економіки. І тут потрібно розуміти, що діє принцип не сильної валюти, яка породжує сильну економіку, а навпаки – сильна економіка формує умови для міцної валюти.
Цієї закономірності, на жаль, не розуміли творці Маастріхтської угоди – вони поступово, протягом 15-20 років, призвели до величезних проблем, з якими зараз зіштовхується єврозона.
Чому я про це кажу? Це важливо нам не тільки з точки зору усвідомлення тих ризиків і проблем, з якими зіштовхується Євросоюз, зокрема, величезних ризиків розпаду єврозони.
Умовно кажучи, на сьогоднішній момент Німеччина, попри всі свої бажання, попри те, що вона була головним, хто виграв від формування єврозони, вже не може собі дозволити тягнути і рятувати економіки всіх країн Євросоюзу. В якийсь момент вона погодиться на відмову від єдиної валюти, і тоді це викличе величезний колапс у самій єврозоні. І є ще великий ризик і велика проблема – як це зробити з найменшими втратами.
Для України це важливо усвідомлювати. У нас теж є популярною думка, що достатньо лише забезпечувати міцну валюту з низьким рівнем інфляції, і все буде добре, і економіка почне відроджуватись. Так не буде.
Навпаки, саме сильна економіка формує сильну валюту. І тому вся економічна політика – і бюджетна, і податкова, і фіскальна, і митна, і курсова – має бути спрямована саме на створення сильної економіки з високим рівнем частки продукції, створеної в переробці, з великим рівнем доданої вартості.
Якщо цього не буде, ми зіштовхнемося з проблемою і будемо лише обмежувати можливості для власного зростання.
Отже, має діяти принцип: ми формуємо міцну економіку, і грошово-кредитна політика центрального банку має бути спрямована не на самодостатню сильну валюту в слабкій економіці, а на формування сильної економіки, яка буде забезпечувати стабільну національну валюту.
Читайте також: Санкції проти Росії скасують, але в Україні буде краще: прогноз на 2017 рік
