Ши-тцу - одна з найдавніших порід собак китайських імператорів. У перекладі з китайської мови «Ши-тцу» - маленьке левеня. Але чи багато у цій собачки, яку багато хто вважає декоративною, від справжнього лева? Гід Онлайн розповідає, який характер ши-тцу, як доглядати і виховувати таку собачку.
Повз ши-тцу неможливо пройти без посмішки. Це дуже ласкава і добродушна тварина, яка ні дня не зможе обійтися без компанії. Через привабливу зовнішність її нерідко вважають декоративною породою. Насправді ж - це собака-компаньйон, яка не відійде від господаря ні на крок.
Особливості та характер ши-тцу
Фото: unsplash.com
При невеликих розмірах ши-тцу володіє дійсно левовим серцем. Ця собачка одночасно смілива і добра. Вихованець може ображатися на свого господаря, якщо той не приділяє йому увагу. У такі моменти може здаватися, що це дуже горда і зарозуміла собака. Це зовсім не так. Якщо господар зайнятий і правильно пояснить це вихованцеві, ши-тцу не буде нав'язувати йому свою компанію.
Так, якби дивно це не звучало, з цією породою можна і потрібно розмовляти. Ши-тцу завжди відчувають людей. Великий загадкою залишається їх розуміння, коли дозволено підходити до господаря, а коли його краще не чіпати.
Спілкування з сім'єю для цієї породи вкрай важливо. Причому їй цікавіше саме з людьми, ніж з представниками свого роду. У деяких особин може виникнути божевільна прихильність до свого господаря.
Окрема любов проявляється до дітей. Хто приймає рішення, чи варто купувати цуценя ши-тцу в сім'ю з маленькою дитиною, відповідь однозначна - так, варто! Ши-тцу ніколи не заподіє шкоди маляті, а маленькі розміри собачки та її велелюбність - додаткові переваги при виборі породи вихованця.
Дресирування і виховання ши-тцу
Фото: unsplash.com
Імовірно через аристократичне життя в минулому, ши-тцу любить і дотримується чистоти і акуратності. Навчити команді «Голос» їх не просто - без приводу "левенята" зовсім не подають голосу, а тільки тоді, коли щось потрібно. Згодом зовсім не складно буде здогадатися, чого ж дійсно вони хочуть.
Сторож з «левеняти» не вийде. Ши-тцу не можуть проявляти агресію до чужих людей, а навпаки відчуваю величезний інтерес в знайомстві, не відмовляться повиляти хвостиком перед черговим гостем, завжди занадто довірливі.
Ши-тцу любить гуляти на вулиці, але якщо з якої-небудь причини прогулянку необхідно відкласти, вони без особливих зусиль дочекаються свого часу. Варто враховувати їх особливості. Собаки погано переносять спекотну і холодну погоду, тому в даний період прогулянки варто скоротити до мінімуму.
Дресирування ши-тцу досить непросте заняття. Вони дуже розумні - можуть виконувати 5-10 нових команд, але якщо господар зможе донести до тварини, навіщо це потрібно, зацікавити її увагу.
Курс навчання, як правило, триває від 6 до 8 місяців. Для досягнення бажаного результату необхідно дотримуватися деяких правил:
за всі виконані команди давати ласощі;
навчати новим командам в ході гри;
не проводити тривалі заняття;
влаштовувати перерву, якщо вихованець втратив інтерес до навчання.
Не варто затягувати з дресируванням. Важливо спокійним тоном пояснювати правила будинку вже з перших днів перебування в ньому. Чітко вибудувати режим годування, прогулянок, купання. Щеня повинно бачити лідера в господарі.
Можуть виникнути проблеми з туалетом. Ши-тцу зовсім недурні, але їм може знадобитися трохи більше часу, щоб впоратися зі своєю впертістю.
При дресируванні ши-тцу пам'ятайте, що все собаки індивідуальні. Якісь загальні риси породи можуть не збігатися з характером саме вашого вихованця. Головне, знайти правильний підхід до свого левеняті.
