Як перестати заздрити іншим: чому виникає заздрість, чим вона небезпечна та як із нею впоратися

Проте заздрість - це природна реакція на порівняння себе з іншими людьми, а не автоматична ознака поганого характеру. Вона виникає, коли хтось має те, що для нас важливе: матеріальні можливості, професійне визнання, особисті стосунки, здібності або певний спосіб життя.

Сама по собі ця емоція не є психічним розладом. Але постійне зациклення на чужих перевагах може посилювати невдоволення собою, провокувати конфлікти та заважати зосереджуватися на власних потребах.

Водночас психологічні дослідження свідчать, що заздрість не завжди має руйнівний характер. За певних умов вона може спонукати людину ставити цілі, опановувати нові навички й змінювати власне життя.

Розбираємося, чому ми заздримо близьким, друзям і навіть незнайомцям, чи справді заздрість шкодить здоров'ю та як навчитися реагувати на чужий успіх без постійного самозвинувачення.

Що таке заздрість із погляду психології

Американська психологічна асоціація (APA) визначає заздрість як неприємну емоцію, що виникає через бажання мати якості, можливості, майно або досягнення іншої людини.

Ключовим механізмом тут є соціальне порівняння.

Ми оцінюємо власне становище, звертаючи увагу на людей навколо. Це допомагає зрозуміти, яких результатів можна досягти та які можливості існують.

Але порівняння може викликати болісні переживання, якщо чужа перевага стосується чогось особисто важливого.

Наприклад, людина, яка не цікавиться автомобілями, навряд чи сильно переживатиме через дорогий автомобіль знайомого. Натомість вона може гостро заздрити його свободі розпоряджатися власним часом.

Чим заздрість відрізняється від ревнощів

Ці поняття часто використовують як синоніми, але між ними є принципова відмінність.

Заздрість виникає, коли ми хочемо отримати те, що має інша людина.

Ревнощі зазвичай пов'язані зі страхом втратити щось важливе, найчастіше - прихильність або стосунки з близькою людиною.

Наприклад, можна заздрити тому, що подруга має більше вільного часу для себе.

Але якщо ви боїтеся, що партнер закохається в іншу людину, це вже переживання ревнощів.

Обидві емоції можуть супроводжуватися тривогою, образою та невпевненістю, проте мають різні психологічні механізми.

Чому ми частіше заздримо людям, схожим на нас

Чужі досягнення не завжди викликають однакову реакцію.

Наприклад, успіх відомого спортсмена може здаватися захопливим, але далеким від нашого життя.

А от перемога людини, яка починала з подібних умов і працює в тій самій сфері, іноді переживається значно гостріше.

У дослідженнях заздрості психологи звертають увагу на особисту значущість сфери порівняння.

Чим важливіша для нас певна мета й чим ближчою видається інша людина за можливостями, тим помітнішим може ставати контраст між її результатом і нашим становищем.

Чому виникає заздрість: п'ять поширених причин

Заздрість рідко пояснюється одним чинником.

Іноді вона пов'язана з амбіціями, іноді - з незадоволеними потребами, а в окремих ситуаціях - із реальною несправедливістю.

1. Відчуття, що ви відстаєте від інших

У певному віці люди починають порівнювати не лише окремі досягнення, а й життєві етапи.

Хтось уже придбав житло, створив сім'ю або побудував кар'єру, тоді як власні плани досі залишаються нереалізованими.

Проблема виникає, коли суспільні очікування сприймаються як обов'язковий графік життя.

Насправді універсального віку для шлюбу, батьківства, кар'єрного успіху чи придбання нерухомості не існує.

Життєві можливості людей суттєво відрізняються, а швидкість досягнення певної мети не визначає загальну цінність людини.

2. Невпевненість у власних здібностях

Якщо людина сумнівається у своїх можливостях, чужий успіх може здаватися доказом її неспроможності.

Наприклад, дизайнер бачить сильну роботу колеги й замість професійного інтересу думає, що сам ніколи не досягне подібного рівня.

Проте не кожна заздрість свідчить про низьку самооцінку.

Навіть упевнені в собі люди можуть болісно реагувати на досягнення інших, особливо коли йдеться про важливу особисту мету.

3. Незадоволені потреби

Іноді ми заздримо не конкретним речам, а тому, що вони символізують.

Наприклад, чужий успішний бізнес може асоціюватися зі свободою, можливістю ухвалювати власні рішення чи фінансовою стабільністю.

Але це не означає, що вам обов'язково потрібно ставати підприємцем.

Можливо, справжня потреба - більше самостійності на роботі або передбачуваніший дохід.

Саме тому корисно розрізняти бажання повторити чужий результат і прагнення змінити певну сферу власного життя.

4. Відчуття несправедливості

Заздрість може посилюватися, коли чужа перевага здається незаслуженою.

Наприклад, працівник дізнається, що керівну посаду отримала людина, яка, на його думку, має менше досвіду.

У такій ситуації до заздрості можуть додаватися образа та гнів.

Дослідження психологів Нільса ван де Вена, Марселя Зеленберга й Ріка Пітерса показали, що оцінка справедливості чужої переваги може впливати на характер заздрості.

Водночас не потрібно пояснювати будь-яке обурення лише особистою невпевненістю.

Іноді рішення справді бувають несправедливими, а отже, потребують практичної реакції, а не лише психологічної роботи із собою.

5. Постійний перегляд чужих досягнень

Соціальні мережі зробили порівняння значно доступнішим.

Протягом кількох хвилин можна побачити чужі заручини, професійні перемоги, красиві інтер'єри та бездоганно організоване сімейне життя.

При цьому ми часто не знаємо обставин, які залишилися поза публікацією.

Науковий огляд 2023 року, присвячений зв'язку соціальних мереж, заздрості та депресивних симптомів, виявив кореляції між цими явищами.

Однак дослідники наголосили, що причинно-наслідкові зв'язки складні. Депресивний стан також може підвищувати схильність до негативних соціальних порівнянь.

Тому некоректно стверджувати, що перегляд соціальних мереж обов'язково спричиняє заздрість або депресію.

Біла та чорна заздрість: чи справді існують два різновиди

У повсякденному мовленні часто говорять про білу й чорну заздрість.

У психології використовують поняття конструктивної та ворожої заздрості, хоча дослідники не завжди однаково визначають ці категорії.

Конструктивна заздрість: коли чужий успіх мотивує

Уявімо, що знайомий самостійно опанував нову спеціальність.

Ви теж давно думаєте про професійні зміни.

Його успіх викликає прикрість, але водночас показує, що бажаний результат може бути досяжним.

У такому випадку заздрість іноді спонукає діяти: шукати навчальні програми, оцінювати власні навички або планувати зміни.

У дослідженні Why Envy Outperforms Admiration, опублікованому 2011 року, науковці виявили, що конструктивна заздрість за певних умов посилювала мотивацію до самовдосконалення.

Особливо важливим було переконання, що бажаного результату реально досягти.

Ворожа заздрість: коли хочеться знецінити іншого

Інший варіант виникає, коли людина не стільки прагне покращити власне становище, скільки хоче применшити чужу перевагу.

Наприклад, вона поширює образливі чутки, висміює досягнення або радіє невдачам того, кому заздрить.

Така реакція може шкодити стосункам і професійній репутації.

Проте не кожен неприємний коментар є проявом заздрості. Мотиви конкретної людини неможливо достовірно визначити лише за її словами.

Коли заздрість не мотивує, а пригнічує

Є ще одна важлива ситуація: людина дуже хоче певного результату, але вважає його недосяжним.

Вона не бажає іншому зла, однак постійно відчуває власну недостатність.

Наприклад, хтось переживає через неможливість мати дітей і болісно реагує на новини про вагітність знайомих.

Таке переживання не обов'язково перетворюється на мотивацію.

Іноді воно насамперед відображає втрату, сум або складні обставини, які не можна змінити силою волі.

Тому порада «просто перетвори заздрість на стимул» підходить далеко не кожній ситуації.

Чим небезпечна заздрість для психологічного здоров'я

Заздрість часто називають руйнівною емоцією.

Проте важливо розрізняти науково встановлені зв'язки та перебільшення.

Не існує переконливих доказів того, що будь-який прояв заздрості автоматично завдає шкоди організму.

Наслідки значною мірою залежать від інтенсивності переживань, їхньої тривалості, супутніх обставин і поведінки людини.

Постійне невдоволення собою

Коли людина регулярно оцінює власне життя через чужі досягнення, навіть хороші результати можуть здаватися недостатніми.

Наприклад, завершений складний проєкт уже не приносить задоволення, якщо хтось інший отримав престижнішу нагороду.

Поступово увага зміщується з особистого прогресу на нескінченне порівняння.

Однак це не означає, що заздрість обов'язково спричинить низьку самооцінку. Зв'язки можуть бути складними та взаємними.

Тривожні думки та емоційне виснаження

Іноді людина багаторазово повертається до однієї ситуації.

Вона прокручує чужу перемогу, шукає пояснення, порівнює можливості та уявляє, як усе могло скластися інакше.

У психології повторюване зациклення на неприємних думках називають румінацією.

Така звичка може підтримувати негативний емоційний стан і заважати переходити до практичних рішень.

Напруження у дружбі та сім'ї

Коли заздрість впливає на поведінку, можуть виникати конфлікти.

Наприклад, людина уникає друзів, перестає цікавитися їхнім життям або реагує на хороші новини сарказмом.

Іноді це призводить до віддалення.

Водночас переживати заздрість і продовжувати любити близьку людину цілком можливо.

Складна емоція сама по собі не знищує дружбу. Важливіше те, як ми поводимося під її впливом.

Чи справді заздрість шкодить серцю та імунітету

Можна зустріти твердження, що заздрість підвищує ризик інфаркту, пригнічує імунітет або безпосередньо спричиняє хронічні захворювання.

До таких заяв слід ставитися обережно.

Тривалий психологічний стрес справді може бути пов'язаний із негативними наслідками для здоров'я. Його механізми досліджують у кардіології, психіатрії та психонейроімунології.

Однак наукові дані про вплив хронічного стресу не доводять, що сама заздрість є безпосередньою причиною конкретної хвороби.

Так само дослідження активності мозку під час переживання заздрості не означають, що ця емоція буквально завдає такого самого фізичного ушкодження, як травма.

Неприємні переживання можуть супроводжуватися фізіологічними реакціями, але їх не слід автоматично прирівнювати до захворювання.

Якщо ви маєте проблеми зі сном, стійку тривогу, біль у грудях або інші фізичні симптоми, потрібно звернутися до лікаря, а не пояснювати їх виключно заздрістю.

Як перестати заздрити іншим: вісім практичних способів

Найкраща стратегія - не вимагати від себе повного зникнення емоції, а навчитися розуміти, чому вона виникла та як реагувати на неї без шкоди.

1. Визнайте заздрість без сорому

Перший крок - перестати переконувати себе, що ви не маєте права відчувати прикрість.

Наприклад: «Мене зачепила ця новина, тому що я теж давно прагну подібного результату».

Не потрібно виправдовувати неприємну поведінку. Але й карати себе за саму емоцію немає сенсу.

Почуття виникають не завжди добровільно. Натомість поведінку можна вчитися регулювати.

2. Визначте, чому саме заздрите

Спробуйте сформулювати предмет заздрості максимально конкретно.

Наприклад, вас дратує популярність знайомого автора.

Але чого саме ви хочете: визнання, більшої аудиторії, професійної свободи чи можливості заробляти творчістю?

Ці бажання потребують різних рішень.

Якщо справжня мета - більше творчої свободи, вам не обов'язково ставати популярним блогером.

Можливо, достатньо знайти простір для власних проєктів.

3. Перевірте, наскільки справедливе ваше порівняння

Ми часто порівнюємо власне життя загалом із найуспішнішою частиною чужого.

Наприклад, бачимо результат людини, але не знаємо її початкових можливостей, витрат, підтримки чи обставин.

Це не означає, що потрібно шукати приховані проблеми в чужому житті.

Важливіше визнати: для об'єктивного порівняння у вас може просто не бути достатньо інформації.

4. Відокремте бажану мету від чужої біографії

Не все, чому ми заздримо, справді відповідає нашим цінностям.

Наприклад, людина може заздрити власникам великого бізнесу, хоча сама не хоче працювати у висококонкурентному середовищі та брати відповідальність за десятки працівників.

Тому корисно запитати себе:

«Чи хочу я саме такого життя, чи лише результату, який бачу ззовні?»

Це допомагає уникати гонитви за цілями, які здаються престижними, але не приносять особистого задоволення.

5. Перетворіть досяжне бажання на план

Якщо заздрість вказує на важливу й реалістичну мету, визначте перший практичний крок.

Наприклад, знайомий почав виступати на професійних конференціях, і вам теж хочеться ділитися експертизою.

Можна почати з невеликого виступу перед колегами або підготувати матеріал на профільну тему.

Мета не в тому, щоб будь-якою ціною перевершити іншого.

Корисніше використати чужий досвід як інформацію про можливі шляхи розвитку.

6. Скоротіть кількість непотрібних порівнянь

Якщо певні сторінки в соціальних мережах систематично викликають почуття недостатності, спробуйте змінити інформаційне середовище.

Можна приховати окремі публікації, обмежити безцільний перегляд або відписатися від контенту, який не приносить користі.

Не потрібно повністю відмовлятися від інтернету.

Іноді достатньо перестати регулярно переглядати матеріали, після яких ви почуваєтеся гірше.

7. Звертайте увагу на власний прогрес

Замість запитання «Чому він попереду?» спробуйте оцінити, що змінилося у вашому житті за останній рік.

Наприклад:

• Які складні завдання я навчився виконувати?

• Що тепер виходить краще, ніж раніше?

• Які проблеми вдалося розв'язати?

• Чого я хочу досягти незалежно від чужих результатів?

Не обов'язково складати довгий перелік досягнень.

Навіть невеликі зміни можуть допомогти побачити власне життя повніше.

8. Ставтеся до себе без зайвої жорсткості

Заздрість нерідко супроводжується самокритикою.

Людина не просто хоче більшого, а починає називати себе невдахою через те, що досі не досягла певного результату.

Спробуйте замінити загальний негативний висновок конкретнішим описом ситуації.

Замість «Я нічого не досяг» - «Я незадоволений тим, як розвивається моя кар'єра, і хочу переглянути наступні кроки».

У матеріалах Всесвітньої організації охорони здоров'я з керування стресом серед корисних підходів згадуються прийняття складних переживань, дистанціювання від негативних думок і доброзичливе ставлення до себе.

Це не гарантує миттєвого зникнення заздрості, але може допомогти реагувати на неї конструктивніше.

Проста вправа: як зрозуміти, про що сигналізує заздрість

Якщо певна ситуація не виходить із голови, спробуйте коротко записати свої думки.

Для цього не потрібен спеціальний щоденник або складна психологічна методика.

Достатньо відповісти на кілька запитань.

Важливо не перетворювати вправу на багатогодинний аналіз чужого життя.

Її мета - допомогти перейти від неприємної емоції до розуміння власних потреб.

Як перестати заздрити близьким людям

Заздрість до родичів або друзів може викликати особливо сильний сором.

Ми очікуємо, що повинні радіти за близьких за будь-яких обставин.

Однак реальні почуття бувають складнішими.

Наприклад, брат отримав фінансову допомогу від батьків, а ви свого часу мусили розв'язувати подібні проблеми самостійно.

Виникає заздрість, але водночас може бути й цілком обґрунтоване запитання про справедливість сімейних домовленостей.

У такій ситуації не потрібно автоматично звинувачувати себе в негативних емоціях.

Корисніше відокремити почуття від конкретної проблеми.

Якщо питання стосується справедливого розподілу допомоги, його можна обговорити без особистих образ.

Чи потрібно розповідати близьким про свою заздрість

Це залежить від характеру стосунків.

Іноді чесна розмова допомагає зменшити напруження.

Наприклад, можна сказати: «Я дуже хочу підтримати тебе, але зараз ця тема для мене непроста».

Проте не варто вимагати, щоб близька людина приховувала свої хороші новини або почувалася винною через власні досягнення.

Особисті переживання не дають права контролювати чуже життя.

Що робити, якщо ви заздрите колезі на роботі

Професійна заздрість часто пов'язана з оплатою праці, визнанням, кар'єрним зростанням і доступом до можливостей.

Наприклад, колега починає працювати над престижним проєктом, на який ви також розраховували.

Перш ніж оцінювати себе або іншу людину, варто з'ясувати конкретні обставини.

Можливо, рішення було пов'язане з досвідом, доступністю працівника чи специфічними вимогами.

А можливо, у компанії справді існують непрозорі принципи розподілу можливостей.

Корисно поговорити з керівником про критерії відбору, власні перспективи та необхідні компетенції.

Якщо умови несправедливі, варто працювати з конкретною організаційною проблемою, а не лише намагатися приглушити емоцію.

Заздрість до чужої зовнішності: як перестати порівнювати себе з іншими

Порівняння зовнішності може бути особливо виснажливим через соціальні мережі, рекламу та постійну присутність відредагованих зображень.

Людина бачить фотографію, яка відповідає популярним стандартам краси, і починає оцінювати власне тіло через цей образ.

Важливо враховувати, що фотографії можуть залежати від освітлення, ракурсу, обробки та багатьох інших чинників.

Але навіть якщо чужа зовнішність не змінена, це не робить ваше тіло менш цінним.

Якщо порівняння постійно впливає на харчування, соціальне життя або ставлення до себе, доцільно звернутися до психолога чи лікаря.

Не варто компенсувати заздрість екстремальними дієтами, небезпечними препаратами або виснажливими тренуваннями.

Заздрість у стосунках: чому чуже сімейне щастя може засмучувати

Іноді люди заздрять не грошам або кар'єрі, а близькості.

Наприклад, знайомі демонструють теплі стосунки, спільні захоплення та взаємну підтримку, тоді як у вашій парі накопичилися конфлікти.

У такому випадку заздрість може підказувати, що у власних стосунках бракує уваги, спілкування або емоційної близькості.

Але не варто робити висновки про чужу сім'ю лише за публічними фотографіями.

Корисніше зосередитися на тому, що саме ви хотіли б змінити у власних стосунках.

Наприклад, домовитися про спільний час, обговорити розподіл обов'язків або звернутися до сімейного психолога.

Водночас у ситуаціях насильства чи примусу пріоритетом має бути безпека, а не спроба будь-якою ціною зберегти стосунки.

Чому не варто вимагати від себе вдячності замість заздрості

Популярна порада - згадувати все хороше у власному житті щоразу, коли виникає заздрість.

Практики вдячності справді досліджують як один зі способів підтримки психологічного благополуччя.

Але вони не повинні перетворюватися на заборону відчувати невдоволення.

Наприклад, людина може цінувати підтримку близьких і водночас переживати через нестачу грошей.

Або бути вдячною за роботу, але прагнути кращої оплати та справедливіших умов.

Такі почуття не суперечать одне одному.

Вдячність не означає, що ви повинні відмовитися від бажання змінити власне життя.

Корисніше поєднувати визнання наявних ресурсів із реалістичним плануванням майбутніх змін.

Як не виховати заздрісну дитину

Діти також можуть заздрити.

Наприклад, молодша дитина засмучується, коли старшій дозволяють більше, або школяр переживає через досягнення однокласника.

Не потрібно одразу називати дитину заздрісною чи невдячною.

Важливіше допомогти їй зрозуміти власне почуття.

Можна сказати: «Тобі прикро, що сестра отримала нагороду, а ти цього разу ні?»

Після цього корисно обговорити, що саме засмутило дитину та яка підтримка їй потрібна.

Не слід використовувати чужі досягнення як спосіб тиску.

Фрази на кшталт «Подивися, як добре навчається твій друг» можуть перетворювати навчання на постійне змагання за схвалення дорослих.

Натомість варто звертати увагу на особистий прогрес дитини й допомагати їй ставити посильні цілі.

Як зрозуміти, що заздрість стала проблемою

Епізодичне переживання заздрості не потребує лікування.

Але якщо воно постійно займає думки й впливає на поведінку, варто уважніше поставитися до власного психологічного стану.

Насторожувати можуть такі прояви:

• регулярні нав'язливі порівняння себе з іншими;

• неможливість радіти власним досягненням;

• постійне відчуття меншовартості;

• уникання близьких через їхні успіхи;

• бажання принизити або зашкодити іншій людині;

• тривалий пригнічений настрій;

• порушення сну або повсякденного функціонування.

Жодна з цих ознак окремо не дозволяє встановити психічний розлад.

Проте якщо переживання сильні, повторюються й заважають звичайному життю, доцільно звернутися по професійну допомогу.

Коли варто звернутися до психолога

Психолог або психотерапевт може допомогти дослідити переконання, які підтримують болісні порівняння.

Наприклад, людина може вважати, що має право поважати себе лише за умови високих доходів, суспільного визнання або певного сімейного статусу.

Такі установки іноді складно переглянути самостійно.

У психологічній роботі можуть використовуватися методи, які допомагають помічати автоматичні думки, змінювати некорисні способи реагування та краще розуміти власні цінності.

Якщо заздрість супроводжується стійкою тривогою, вираженими депресивними симптомами або іншими порушеннями самопочуття, важливо звернутися до лікаря.

Самостійно встановлювати діагноз або призначати собі медикаменти не можна.

Висновок

Заздрість - складна, але поширена людська емоція. Вона виникає, коли чужа перевага стосується важливої для нас потреби, цілі або уявлення про власну успішність.

Сама по собі заздрість не робить людину поганою та не є доказом психологічного розладу.

Проблема виникає, коли неприємне почуття перетворюється на постійне самознецінення, ворожість до інших або нав'язливе порівняння.

Щоб краще справлятися із заздрістю, важливо зрозуміти її справжню причину, відокремити власні цілі від чужих досягнень і навчитися оцінювати особистий прогрес.

Іноді заздрість підказує напрям для розвитку. Іноді - нагадує про втрату, несправедливість або потребу в підтримці.

Головне - не дозволяти чужому успіху визначати вашу цінність і не перетворювати його на постійний привід бути незадоволеними власним життям.

FAQ: поширені запитання про заздрість

Як перестати заздрити іншим людям?

Почніть із визначення конкретної причини заздрості. З'ясуйте, чого саме вам бракує, чи відповідає бажана мета вашим цінностям і що реально можна змінити. Корисно зменшувати непотрібні соціальні порівняння та оцінювати власний прогрес.

Чому я постійно заздрю іншим?

Постійна заздрість може бути пов'язана з незадоволеними потребами, низькою впевненістю, звичкою порівнювати себе з іншими або складними життєвими обставинами. Проте встановити точну причину без індивідуальної оцінки неможливо.

Чим небезпечна заздрість для здоров'я?

Тривале зациклення на негативних порівняннях може бути пов'язане зі стресом і психологічним дискомфортом. Проте немає достатніх підстав стверджувати, що сама заздрість безпосередньо спричиняє інфаркти, імунні порушення або інші конкретні захворювання.

Чим відрізняється біла заздрість від чорної?

У повсякденному розумінні біла заздрість спонукає до самовдосконалення, а чорна супроводжується ворожістю та бажанням знецінити іншого. У психології досліджують подібне розмежування між конструктивною та ворожою заздрістю.

Чи нормально заздрити найкращій подрузі?

Так. Заздрість може виникати навіть у близьких стосунках, особливо коли інша людина досягає важливої для вас мети. Саме почуття не означає відсутності любові чи дружби. Значення має те, як ви поводитеся під його впливом.

Як перестати заздрити чужому багатству?

Спробуйте визначити, які саме можливості асоціюються у вас із чужими грошима: безпека, комфорт, свобода або високий статус. Після цього оцініть доступні способи покращення власного становища. Важливо враховувати реальні економічні обмеження.

Чи може заздрість мотивувати?

Так, за певних умов. Дослідження показують, що конструктивна заздрість може посилювати мотивацію до самовдосконалення, якщо людина вважає бажаний результат досяжним. Проте цей ефект не є універсальним.

Як перестати порівнювати себе з іншими в соціальних мережах?

Можна обмежити перегляд контенту, який регулярно викликає невдоволення собою, приховати певні публікації та визначити власні критерії успіху. Водночас немає потреби повністю відмовлятися від соціальних мереж, якщо вони приносять користь.

Чи може заздрість викликати депресію?

Дослідження виявляють зв'язки між заздрістю, негативними соціальними порівняннями та депресивними симптомами. Але це не доводить, що заздрість сама по собі спричиняє депресію. У деяких дослідженнях депресивні симптоми, навпаки, передували посиленню негативних порівнянь.

Як навчити дитину не заздрити іншим?

Допомагайте дитині називати свої почуття, обговорювати бажання та розуміти відмінності між людьми. Не соромте її за заздрість і не використовуйте успіхи інших дітей як постійний приклад для порівняння. Корисніше підтримувати індивідуальний розвиток.

Важливо: стаття має інформаційний характер і не замінює консультації психолога, психотерапевта або лікаря. Самолікування психічних розладів може бути шкідливим для здоров'я. Якщо заздрість супроводжується стійким пригніченим настроєм, вираженою тривогою, нав'язливими думками, порушеннями сну або суттєво впливає на повсякденне життя, обов'язково зверніться до лікаря чи фахівця з психічного здоров'я.