Велика американська кішка з потужним зовнішнім виглядом полюбилася в багатьох сім'ях. Мейн-куни незважаючи на свою загрозливу стать швидко завойовують любов дітей і дорослих. Вони стають відданими друзями і справжньою віддушиною після напруженого робочого дня. Онлайн Гід розповідає все, що потрібно знати про породу мейн-кун і кому варто завести таке кошеня.
Історія породи мейн-кун
Фото: unsplash.com
Походження Кунів, за однією з версій, відбулося шляхом схрещування кішок з єнотами, про що свідчить переклад назви породи, але звичайно легенда залишилася легендою. Також існує думка, що поява пухнастиків - заслуга Марії Антуанетти.
Заводчики США наполягають на тому, що гладкошерсті тварини влаштувалися в Америці давно, але пізніше були схрещені з довгошерстими «переселенцями» зі Старого Світу. Обстановка була на стільки вдала, що з'явився новий різновид великих і пухнастих кішок, відомих як Мейн-кун.
Особливості та характер породи мейн-кун
Фото: envato.com
Аборигенна порода США - велетень в світі кішок. Висота тварини в холці може досягати 41 см, а вага варіює в межах 4 - 12 кг в залежності від статі. Самці породи досить великі, але не дивлячись на габарити, жваві і грайливі.
Куни, як і більшість інших порід живуть до 15 років. За період життя вони встигають стати членами сім'ї. Тварина не конфліктує з іншими вихованцями і не виявляє агресії до дітей. Дорослі - менш активні, вони ліниво вилежуються на будь-яких зручних горизонтальних поверхнях.
Мейн-куни - чутливі до настрою людини. У кішок породи дуже розвинений інтелект. Вони відмінні стратеги і добре знають, коли в ході гри знайти місце відпочинку.
За характером тварини добродушні, не злопам'ятні. Їх по праву можна назвати м'яким і пухнастим антистресом, оскільки вони інтуїтивно відчувають, коли господар потребує хвилин ніжності.
Чим хворіють мейн-куни?
Фото: unsplash.com
Мейн-куни справжні богатирі не тільки зовні. Вони мають відмінне здоров'я і створюють не багато клопоту господарям. Схильність до хвороб у тварин породи не надто відрізняється від інших. Куни наділені міцним імунітетом і їм легше вдається справлятися з патологіями.
Кішки схильні до наступних хвороб:
дисплазія кульшового суглоба,
кардіоміопатія,
полікістоз,
спинальная м'язова атрофія.
Слабким місцем кішок породи мейн-кун вважають дерматологічні проблеми: пересушена шкіру, абсцеси, залисини. Шерсть тварин не вибаглива, але все ж потребує догляду.
Як доглядати за мейн-кунами?
Фото: envato.com
Мейн-куни комфортно живуть в приватному будинку або в передмісті, але варто зауважити, що порода не вибаглива і цілком нормально пристосовується до умов квартири.
Щоб забезпечити повний моціон, кішок вигулюють на шлейці або забезпечують вихованця ігровим комплексом, з урахуванням габаритів тварини.
Куни добре доглядають за своєю шерстю самостійно, але стандартна процедура розчісування бочків і живота, повинна здійснюватися хоч двічі на тиждень. Важливо виключити утворення ковтунів.
Оскільки коти породи люблять водні процедури, один раз на місяць слід проводити ритуал купання. Щотижня кунам підрізають пазурі і протирають м'якою серветкою вуха.
Чим годувати мейн-куна?
Фото: envato.com
Гігантські мейн-куни люблять поїсти і раціон їх складається переважно з білкової їжі, але варто відзначити, що вихованці не вибагливі. Їм до смаку як сухі, так і вологі корми преміум-класу.
Не можна годувати кунів:
дрібними трубчастими кістками,
свининою,
картоплею,
стравами з сіллю або цукром.
Тварині слід часто міняти воду і стежити щоб вона завжди була в мисці. Підбір посуду схиляється на користь скла, так як пластик часто є причиною алергічних висипань.
Якщо вибір припав на кошеня породи мейн-кун, то варто звернути увагу на поведінку мами малюка. Велика ймовірність, що вихованець більшою мірою почерпне її звички і темперамент. Активний малюк-кун стане кращим другом дитині і дорослому.
